Рибонуклеїнова кислота (РНК) – це молекула, яка присутня в більшості живих організмів і вірусів. Він складається з нуклеотиди, які є цукрами рибози, приєднаними до азотистих основ і фосфатних груп. До азотистих основ належать аденін, гуанін, урацил і цитозин.
Це найпоширеніші типи РНК, які відіграють важливу роль у функціонуванні клітини та синтезі білка.
- Матрична РНК (мРНК) мРНК транслюється в поліпептид. (…
- Переносна РНК (тРНК) тРНК зв’язує амінокислоту на одному кінці та має антикодон на іншому. (…
- Рибосомальна РНК (рРНК) …
- МікроРНК (miRNA)
ДНК — це дволанцюгова молекула, яка має довгий ланцюжок нуклеотидів. РНК – це одноланцюгова молекула, яка має коротший ланцюжок нуклеотидів. ДНК реплікується самостійно, вона самовідтворюється. РНК не реплікується самостійно.
Основи, які використовуються в ДНК, це аденін (A), цитозин (C), гуанін (G) і тимін (T). У РНК підстава урацил (U) займає місце тиміну.
Молекула РНК має кістяк, що складається з чергування фосфатних груп і цукру рибози, а не дезоксирибози, яка міститься в ДНК. До кожного цукру додається одна з чотирьох основ: аденін (A), урацил (U), цитозин (C) або гуанін (G).