Між самотністю та депресією настільки багато подібності, що багато авторів вважають її підмножиною депресії. Однак розрізнення можна зробити за тим фактом, що самотність характеризується надією, що все буде добре, якби самотня людина могла об'єднатися з іншою бажаною людиною [2].
Тому дослідження показують, що самотність пов'язана з показниками тривоги та депресії.
Бажання, щоб у вас було більше друзів – не єдиний симптом самотності. Навіть люди, які мають багато друзів, іноді почуваються самотніми. Ось кілька таємних ознак, на які варто звернути увагу. Якщо у вас проблеми зі сном, вам здається, що вас ніхто не розуміє, або ви просто не хочете спілкуватися, ви можете відчувати себе самотнім.
Визначення хронічної самотності Люди, яких ви бачите, є випадковими знайомими, з якими ви можете провести час, але у вас немає з ними глибокого зв’язку. Ви відчуваєте почуття ізоляції, навіть коли вас оточують інші люди або у великих групах. Може здатися, що ви постійно знаходитесь ззовні, дивлячись усередину.
Ви можете плакати, слухати сумну музику або проводити більше часу наодинці. Сумувати – це нормальна реакція у важкі часи. Але зазвичай смуток минає. Якщо сумний настрій триває 2 тижні або більше і заважає нормальному повсякденному функціонуванню, ви можете бути в депресії.
Бути «самотнім» — це фізичний стан, коли ви фізично самі. Бути «самотнім» – це емоційний стан, коли ви відчуваєте себе самотнім або відірваним від інших – навіть коли вони поруч з тобою. Іноді нам приємно побути наодинці, а іноді нам хочеться компанії інших.